1 млн років
тому - поява первісних людей на
території України
ІХ-VII ст.
до н. е. - розселення кіммерійців
між Дністром і Доном, а також на Кримському
та Таманському півостровах
IX-III ст. - розселення таврів
на Кримському півострові
VII-VI ст. до
н. е. - грецька колонізація Північного
Причорномор'я
III ст. до
н. е. - IV ст. н. е. - розселення сарматських
племен на Лівобережжі, Подністров'ї, межиріччі річок Тясмина і Стугни
I-II ст. - перші згадки про слов'ян у творах римських вчених -
Плінія Старшого, Тацита,
Птоломея
IV-VII ст. - формування перших східнослов'янських політичних об'єднань - союзів племен
кінець V
- перша половина VI ст. -
заснування Києва
рубіж VІІІ-ІХ
ст. - утворення Київського князівства
882 - убивство Олегом князів київських Аскольда Діра;
завершення об'єднання північних та південних руських земель Олегом; прихід до влади династії Рюриковичів
882-912 - правління Олега
на Русі
907, 911 - походи князя Олега на Візантію; результатом походу князя
Олега з 80-тисячним військом на Візантію в 907 р. став договір, за яким
візантійці сплатили контрибуцію та дань на користь підлеглих
Олегу князів, купці отримали право на безмитну торгівлю; у 911 р. мирна угода була доповнена
правовими нормами, які регулювали відносини в комерційних справах та під час
конфліктів, статтями у військовій. Сфері
912-945 - князювання Ігоря
945 - повстання деревлян, очолюваних князем Малом, проти
володарювання Рюриковичів; убивство Ігоря
945-964 - регентство княгині Ольги
946-947 - реформи Ольги
956 - візит Ольги у супроводі великого посольства (понад 100
осіб) до Константинополя; під час візиту було укладено союзницьку угоду, за
якою Київська Русь визнавалася рівною Візантійській імперії
964-972 - князювання Святослава
980-1015 - князювання Володимира Великого
981 - приєднання до Київської держави західних
українських земель
близько 988 - проведення Володимиром адміністративної реформи
988- запровадження християнства
в Київській Русі; князь
Володимир наказав будувати церкви,
а в Києві поставив церкву Богородиці, на утримання якої призначив десяту
частину доходів зі свої земель, через що церков дістала назву Десятинної; Київ
став столицею першої митрополії
1019-1054 - князювання Ярослава Мудрого
1036 - перше
видання «Руської Правди» - правового кодексу Київської Русі; у цьому збірнику
законів були об'єднані звичаєві
правові норми; «Руська Правда» узаконила ті зміни, що сталися
як у суспільних відносинах, так і у свідомості людей; основним об'єктом захисту
стало життя, тілесна недоторканість людини, честь дружинної знаті тощо;
запроваджувалася система штрафів за злочини
1037 - спорудження храму св. Софії у Києві
1037 - створення першої бібліотеки Ярославом Мудрим
1051 - заснування Києво-Печерського монастиря
1051 - призначення Іларіона першим київським митрополитом без
санкції константинопольського патріарха
1054 - поділ Русі на уділи між синами Ярослава Мудрого; Ярослав
заповів великокнязівський престол старшому синові - Ізяславу, Чернігів -
Святославу, Переяслав - Всеволоду, Смоленськ - В'ячеславу, Волинську
землю - Ігорю
1068 - поразка руських дружин Ізяслава, Всеволода, Святослава в
битві проти половців на р. Альті; після перемоги половці пройшли вздовж обох
берегів Дніпра до Києва, спустошуючи руську землю
1068-1069 - народне повстання в Києві; коли звістка про поразку у
битві на р. Альті досягла Києва, його мешканці, зібравшись на віче,
постановили: вимагати у князя коней та зброю для захисту від половців, але
Ізяслав відмовив їм, що стало причиною повстання проти нього; Ізяслав покинув місто;
повсталі звільнили з ув'язнення Всеслава, проголосили його київським князем,
але невдовзі повернувся Ізяслав з польськім військом; Всеслав утік до Полоцька,
Ізяслав вступив у місто і вчинив жорстоку розправу над киянами
1072 - укладання нової редакції зводу давньоруських законів
«Правди Ярославичів»
1073-1076 - князювання Святослава Ярославича
1076-1078 - князювання Ізяслава Ярославича
1078-1093 - князювання Всеволода Ярославича
1085 - перша літописна
згадка про м. Луцьк (Лучеськ)
1093-1113 - князювання Святополка Ізяславича в Києві
1097- Любецький з'їзд князів; князівський з'їзд було скликано,
щоб припинити князівські усобиці; у ньому взяли участь чернігівський,
смоленський, волинський, теребовльський, київський князі; було вирішено
припинити чвари і скасувати принцип спадкоємності, запроваджений Ярославом
Мудрим; згідно з рішенням з'їзду кожен князь міг отримувати успадковані від
батька землі - вотчину,
а всі спірні питання повинні були розв'язуватися на князівських з'їздах; але
миру та злагоди так і не вдалося забезпечити надовго
1103 - перемога руського війська над половцями на р. Сутінь
1108-1113 - спорудження на замовлення князя Святополка Ярославича
Михайлівського Золотоверхого собору в
Києві
1113 - виступ населення Києва після смерті князя Святополка
Ізяславича, викликаний зубожінням смердів
і ремісників; закликання киянами на княжий стіл Володимира Всеволодовича (Мономаха)
1113-1125 - князювання Володимира Мономаха
1113 - укладання монахом Нестором першої редакції літописного
зведення - «Повісті минулих літ»
1113 - прийняття «Статуту» Володимира Мономаха; придушивши
повстання в Києві, Володимир Мономах видав ряд законів (відомі під назвою
«Статут Володимира Всеволодовича»), у яких деякою мірою обмежувалось свавілля
господарів: скасовувалося холопство
за борги, обмежувалися проценти на позики, визначалися права й обов'язки
закупів; «Статут» став доповненням до кодексу законів «Руська правда»
1115 - перша літописна згадка про будівництво моста через Дніпро
у Києві
1117- укладання Володимиром Мономахом «Повчання дітям» -
пам'ятки давньоруського письменства;
Володимир Мономах радив своїм дітям та всім їх одноліткам дотримуватися
християнських чеснот
1125-1132 - князювання Мстислава Володимировича
1141-1144- об'єднання князем Володимирком Володаревичем галицьких
земель і утворення князівства з центром у Галичі
1144-1152 - Галицька земля. Князювання Володимирка Володаревича
1153-1187 - Галицька земля. Князювання Ярослава Володимировича
Осмомисла)
1169 - розгром Києва військом володимиро-суздальського князя
Андрія Боголюбського; після двомісячної облоги Київ був захоплений і підданий
небувалому за масштабами спустошливому пограбуванню; ця
акція завдала нищівного
удару по політичному значенню столиці Київської Русі
1185 - похід Сіверського князя Ігоря Святославича на половців;
розгром руської дружини половецьким ханом Кончаком на р. Каялі
1187 - перша згадка в Київському літописі назви «Україна» щодо
земель Південної Київщини та Переяславщини (Південна Русь); пізніше термін
«Україна» поширився на Галичину,
інші території
1189-1199 - Галицька земля. Князювання Володимира Ярославича
1199- об'єднання волинським князем Романом Мстиславовичем
Галицької та Волинської земель; утворення Галицько-Волинського князівства
XII ст. кінець - написання «Слова о полку Ігоревім» - найвидатнішої
пам'ятки оригінальної руської літератури
1202 - галицько-волинський князь Роман Мстиславич оволодів
Києвом і став великим князем
1205- трагічна загибель Романа Мстиславича поблизу польського
містечка Завихоста під час сутички з вояками краківського князя Лешка Білого
1219-1263 - Литва. Князювання Міндовга
1223 - поразка руських дружин і половецького війська в битві з
монголами на р. Калці; у триденній битві русичі та їхні союзники були розбиті;
причини поразки - відсутність єдиного командування, неузгодженість дій між
русичами та половцями, вмілі військові дії монголо-татар; переслідуючи руські
війська, монголо-татари дійшли до Дніпра, але далі наступати не наважилися
1237- вторгнення монголо-татарських військ у Північно-Східну
Русь; кочові орди під проводом онука Чингізхана Бату (Батия), зруйнувавши
державу волзько-камських болгар, вторглися у північно-східні руські князівства;
першими були захоплені території Рязанського та Володимиро-Суздальського
князівства; монголо-татари трохи не дійшли до Новгорода, спустошивши руські
землі; через розливи річок вони змушені були повернутися у половецькі степи
1238 - перемога військ Данила Галицького
над німецькими лицаря-ми-хрестоносцями
під Дорогочином
1238-1264 - князювання Данила Романовича (Данила Галицького) в
Галицько-Волинській державі
1240 - героїчна оборона Києва; розорення міста військами хана
Батия
1241 - вторгнення монголів у Галицько-Волинське князівство,
героїчний опір
населення князівства; розорення Володимира, Галича та інших міст; похід
завойовників на територію Польщі, Угорщини, Молдавії
1242 - заснування ханом Батиєм держави; на нижній Волзі Батий
заснував державу під назвою Золота Орда зі столицею Сарай; територія держави
простяглася від Уралу до Чорного моря; руські князівства опинилися в залежності
від Золотої Орди; хани - верховні правителі Золотої Орди - видавали «ярлики» (грамоти) на князювання
1245 - перемога галицько-волинських дружин князів Данила та Василька
над боярською опозицією в
битві під Ярославом; відновлення єдності Галицько-Волинського князівства;
утвердження влади князя Данила Романовича
1253 - коронація Данила Романовича королем
Української держави
1256- перша згадка про будівництво Львова в Галицько-Волинському
літописі; місто, назване королем Данилом Романовичем на честь свого сина Лева,
було важливою фортецею на шляху від зруйнованого ордами Батия стародавнього
Галича до новозаснованої столиці Галицько-Волинського князівства Холм.
1264 - об'єднання литовських племен і утворення Литовської
держави
1264-1301 - Галицька земля. Князювання Лева - сина Данила Романовича
1323 - припинення династії Романовичів
1349 - загарбання Галицько-Волинської землі військами польського
короля Казимира III; загибель Українського королівства
1350-1352 - боротьба польсько-угорської коаліції з Литовським
князівством за галицько-волинські землі
1352 - мирна угода між Польщею та Литвою, згідно з якою
польський король зберіг права на Галичину, а литовський і волинський князь
Любарт - на Волинь
1353-1366 - війна князя
Любарта з поляками за галицько-волинські землі
,
1366 - мирна угода між Польщею та Литвою; під владу польського
короля, крім Галичини, відійшла Західна Волинь із Холмом, Белзом і Володимиром
1359 - утворення Молдавського князівства, яке майже одразу
підпорядкувало собі Шипинську землю (територія сучасної Чернівецької області),
проте зберегло її автономію
у складі князівства
1362 - перемога литовсько-білорусько-українського війська над
монголами біля Синіх Вод; остаточна інкорпорація до Литовського князівства
Київщини, Переяславщини та Поділля;
кінець княжої доби і початок литовсько-польської
1370 - після смерті польського короля Казимира III польський
престол успадкував угорський король Людовик I; Галичина стала вважатися окремим
королівством, залежним від Угорщини
1382 - смерть Людовика I; розпад династичної унії Угорщини і
Польщі
1385 14 серпня - у м. Креві (Литва) підписана Кревська унія - угода про
державно-політичний союз між Польським королівством і Великим князівством
Литовським; вона передбачала об'єднання Литви і Польщі в єдину державу (хоча
формально Литва зберігала незалежність); першим кроком до об'єднання був шлюб
польської королеви Ядвіги і литовського князя Ягайла,
який внаслідок унії став польським королем
1387 - польські війська увійшли в Галичину, витіснили звідти
угорців й остаточно приєднали Галичину до Польщі
1410
15 липня - Грюнвальдська
битва, яка відбулася під час «великої війни» 1409-1411 рр. між військами
Тевтонського ордену й об'єднаною польсько-литовською армією поблизу с.
Грюнвальда і Танненберга (Східна Пруссія, нині територія Польщі); до складу
союзницьких військ, які очолювали великий князь литовський Вітовт і польський король Ягайло, входили
польські і литовські частини, українські війська з Галичини, Поділля, Києва,
Стародуба, Лупька, Володимира; у складі союзницьких військ були смоленські
полки, загони кримських татар та чеські найманці на чолі з Яном Жижкою,
майбутнім вождем таборитів; військами Тевтонського ордену, які складалися з
німецьких і французьких рицарів та найманців з багатьох країн Західної Європи,
командував великий магістр Ульріх фон Юнгінген; війська Тевтонського ордену у
цій битві були розгромлені (загинув і великий магістр ордену); перемога
союзницьких військ у Грюнвальдській битві підірвала військову могутність
Тевтонського ордену і припинила експансію
німецьких рицарів на Схід
1413 - Городельська унія - угода між польським королем
Владиславом II Ягайлом і великим князем литовським Вітовтом, підписана в замку
Городець (на західному Бузі); Городельська унія передбачала рух Польщі та Литви
до об'єднання в єдину державу, широкі довічні повноваження Вітовта як
великого князя литовського, постійну автономію Литви у відносинах з Польщею;
однак того ж часу в унії було зафіксовано: зверхність польського короля над
Литвою, запровадження в Литві сейму; призначення посадових осіб, вибір
адміністративно-територіального устрою, вигідного Польщі; зрівняння в правах
польських феодалів-католиків і литовських можновладців, які приймуть католицьку
віру
1428-1430 - утворення Кримського ханства, що займало на той час
південно-східну частину Кримського півострову; згодом ханство вийшло з-під
влади Золотої Орди, а в 1455 р. здобуло незалежність; до його складу ввійшли
більшість земель Криму та степові райони Причорномор'я; в ханстві утвердилося
володарювання династії Гіреїв, було засновано нову столицю - Бахчисарай; у 1475
р. до Криму вдерлося військо Золотої Орди, і місцева знать ханства звернулася
по допомогу до Туреччини; в ході боротьби з Ордою у 1478 р. хан Менглі-Гірей
уклав угоду з Туреччиною про визнання васальної залежності від неї; згідно з
угодою влада хана в Криму зберігалася: він міг призначати цивільних і
військових сановників, а також брати участь у воєнних
кампаніях Туреччини; південне узбережжя Криму і півострів з Азовом ставали
турецькою провінцією
1434 - Польща оволоділа Західним Поділлям; у складі Польщі
створено Подільське (Західне Поділля) і Руське (Галичина і Холмщина)
воєводства
1440 - Київська земля здобула статус удільного князівства у
складі Литовської держави
1452 - Волинь стала литовською провінцією
1462 - у складі Польщі створено Белзьке воєводство (Белзька
земля)
1471 - ліквідація Київського князівства; його територія стала
литовською провінцією
1480 - повалення золотоординського ярма на Русі
1482 - розгром кримськими татарами Києва
1492 - перша згадка в документах про українських козаків
1508 - повстання проти Литви князя М. Глинського
1514- Молдавське князівство потрапило у васальну залежність від
Османської імперії; на території Північної Буковини
була створена турецька військо-адміністративна одиниця Хотинська райя
1526 - турецька армія розбила біля м. Мохача об'єднане
угорсько-чеське військо; Угорщина як самостійна держава припинила своє
існування; її територія була поділена на три частини - між Туреччиною,
Австрією, Семиграддям; Закарпаття
було поділене між Семиграддям (Мукачеве, Берегове, Севлюш, Хуст, Тячеве) та
Австрією (Ужанський комітат); територія Закарпаття перетворилася на арену
безперервних війн; тут воювали між собою Австрія і Семиграддя, грабували міста
і села турки і татари, вторгалися польські війська
1529 - I Литовський статут
1552 - спорудження князем Д. Вишневецьким на о. Малщ
Хортиці фортеці з земляними валами й дерев'яним частоколом, у який розташувався
козацький гарнізон, зберігалися запаси зброї, боєприпасів та продовольства
1550-ті - заснування Запорозької Січі
1555-1561 - створення Пересопницького Євангелія
1557 - похід кримського хана Девлет-Гірея на Хортицю;
наприкінці літа кримський хан оточив Хортицю, почав осаду фортеці; Д.
Вишневецький зі своїми козаками був змушений відступити до Черкас; татари
зруйнували хортицьку фортецю
1566 - II Литовський статут .
То як же бути з ювілеями? Інформацію я не відшукала!
ВідповістиВидалитиІнформацію про пам*ятні дати щойно розмістив
Видалити