1569 - підписання (28 червня) і затвердження (1 липня) окремо депутатами польського і литовського сеймів Люблінської унії між Литвою і Польщею, утворення федеративної польсько-литовської держави - Речі Посполитої з виборним королем, спільним сеймом, казною й грошовою одиницею, єдиною зовнішньою політикою
1572 - універсал польського короля Сигізмунда II Августа про утворення найманого козацького формування - початок реєстрового козацького війська
1573 - заснування I. Федоровим друкарні у Львові
1574 - видання I. Федоровим «Апостола» - першої друкованої книги на українських землях
1574 - видання I. Федоровим першого на східнослов'янських землях «Букваря»
1576 - на кошти князя К. Острозького заснована Острозька академія (Острозька греко-слов'янська вища школа) - перша українська школа вищого типу; першим її ректором був учений-просвітитель Г. Смотрицький
1577-1578 - похід I. Підкови із козаками у Молдавію
1580 - видання «Острозької Біблії»
1586 - заснування у Львові першого в Україні братства
1588 - III Литовський статут
1590 - прийняття
польським сеймом постанови «Порядок щодо козаків і України»; згідно з
постановою була проведена реорганізація козацького реєстру,
відокремлення його від нереєстрового козацтва; українські землі за Білою Церквою перейшли до польської шляхти
1591-1593 - козацько-селянське повстання під проводом К. Косинського
1594-1996 - козапько-селянське повстання під проводом С. Наливайка
1596 - Берестейська (Брестська) церковна унія - об'єднання католицької (Вселенської) церкви з православною церквою України та Білорусі, проголошене на уніатському церковному соборі
в Бересті (Бресті); Берестейська церковна унія спричинила утворення
нової в Україні церкви-греко-католицької, або уніатської; у результаті
унії православна церков опинилася в тяжкому становищі: шість з восьми єпархій Київської митрополії стали
уніатськими; православний собор (1596 р.) засудив унію; польський
король підтримав рішення уніатського собору, і православна церква в Речі
Посполитій фактично опинилася поза законом; після Берестейської унії
українська церква розпалася на два табори - православних та уніатів
(греко-католиків), між якими розпочалася гостра ідейна боротьба
1597 - прийняття
польським сеймом рішення про ліквідацію козацтва; сейм проголосив
козаків військовими злочинцями і ворогами Польщі; він скасував
організацію реєстрових козаків
1615 - заснування Київського братства, яке відіграло провідну роль у політичному і культурному житті того часу; до нього вступило Військо Запорозьке на чолі з гетьманом П. Сагайдачним; це дало формальне право здійснювати військову опіку над ним; Київське братство брало участь у відновленні православної ієрархії в Україні та виступало за її визволення від польського панування
1616 - морський похід запорозьких козаків на чолі з П. Сагайдачним на Кафу, Синоп, Трапезунд; визволення невільників
1620- відновлення православної митрополії в Україні; скориставшись перебуванням у Києві єрусалимського патріарха Феофана, гетьман П. Сагайдачний домігся від нього висвячення нового православного київського митрополита й п'ятьох православних єпископів для п'яти єпархій
1620-1621 - Хотинська війна;
війна розпочата Османською імперією проти Речі Посполитої з метою
загарбання польських і українських земель; об'єднане польсько-козацьке
військо завдало поразки турецько-татарським військам у ході Хотинської
битви (1621 р.); перемога польсько-козацького війська зупинила експансію Османської імперії у Східну Європу
1625 - козацьке повстання на чолі з Марком Жмайлом
1625 - укладання
Куруківської угоди між козаками і поляками, яку підписали коронний
польський гетьман С. Конєцпольський і козацький гетьман М. Дорошенко;
цією угодою завершився польсько-козацький конфлікт 1625 р.; за умовами
угоди відбулося збільшення козацького реєстру до 6 тис. чоловік,
нереєстрові козаки мусили повернутися до своїх панів, козакам
заборонялось здійснювати морські походи на турецькі володіння
1630 - козацько-селянське повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила)
1632 - заснування Києво-Могилянського колегіуму
1635 - спорудження польської фортеці Кодак на Дніпрі, зруйнування її козаками на чолі з I. Сулимою
1637 - козацько-селянське повстання під проводом Павла Бута (Пав-люка)
1637-1638 - козацько-селянське повстання під проводом Якова Острянина та Дмитра Гуні
1648-1657- Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького проти панування Польщі
1648, 19 квітня-6 травня - битва біля урочища Жовті Води закінчилася перемогою козацьких військ в союзі з кримськими татарами над головними силами польської армії
1648,16 травня - битва
під Корсунем; війська Б. Хмельницького розчленували польське військо і
кожна його частина була знищена окремо; польська армія припинила своє
існування; М. Потоцький, М. Калиновський та інші вищі польські командири
були взяті у полон; перші успіхи козацького війська підняли на
повстання майже всю Україну
1648, 11-13 вересня -
битва під Пилявцями; польський сейм оголосив мобілізацію і скликання
шляхетського ополчення, це військо було направлено на придушення
козацького виступу; обидві армії зустрілися поблизу містечка Пилявці на Поділлі; 13 вересня відбулася вирішальна битва, яка завершилася нищівним розгромом польського війська і панічною втечею
1649 - розгром польського війська в битві під Зборовом; укладання 18 серпня 1649 р Зборівського мирного
договору; щоб уникнути війни з об'єднаними польсько-татарськими силами
Б. Хмельницький змушений був піти на переговори з поляками при
посередництві кримського хана і підписати Зборівський мирний договір;
Зборівський мирний договір містив такі основні положення: реєстр Війська
Запорозького збільшувався до 40 тисяч (але селяни не потрапили до
реєстрових списків і мали повернутися до своїх поміщиків); Річ Посполита
визнавала існування козацької України в межах Київського, Брацлавського
та Чернігівського воєводств, гетьманське правління в ній (хоча і з
рядом обмежень); запроваджувалося козацьке самоврядування; київський
митрополит одержував місце в сенаті; заміщувати урядові посади в Україні
могли тільки особи православного віросповідання; у Києві єзуїтам було
заборонено засновувати єзуїтські школи; оголошувалася амністія
православній шляхті, яка брала участь у повстанні, з поверненням
конфіскованого майна
1651, 18-30 червня - поразка козацького війська в битві під Берестечком; наслідком поразки стало підписання Білоцерківського мирного договору
1651, 18 вересня - підписання Білоцерківського мирного договору, за умовами якого встановлювався 20-тисячний козацький реєстр, влада гетьмана
обмежувалася Київським воєводством; гетьман мав підпорядковуватися
владі коронного гетьмана і короля; Б. Хмельницький зберігав посаду
гетьмана, після його смерті
король отримував право призначати і звільняти гетьманів; польська
адміністрація поверталася до Брацлавського та Чернігівського воєводств;
магнати і шляхта отримували свої колишні маєтки; зберігалися права і
привілеї надані православній церкві; польські пани не мали права
притягати до суду українську шляхту і київських міщан за участь у війні
1652, 22-23 травня -
розгром польського війська М. Калиновського козацько-татарським військом
на чолі з Б. Хмельницьким під Батогом на Поділлі; козацько-татарські
війська оточили польський табір і розгромили його; у результаті цієї
перемоги українські війська зайняли територію України до р. Случ
1653, жовтень-грудень -
бої під Жванцем (Жванецька облога); козацько-татарське військо завдало
поразок 40-тисячному польському війську під керівництвом короля Яна
Казимира, оточила його; у польському таборі почалися голод і епідемії; у
цій катастрофічній ситуації Ян Казимир підкупив кримського хана Іслам-Гірея
III, уклав з ним сепаратну угоду; за цих обставин Б. Хмельницький був
змушений піти на перемир'я, за яким відносини між Польщею та Україною
регулювалися на основі Зборівського договору
1653 - рішення Земського собору про прийняття Війська Запорозького під протекторат московського царя
1654, 8 січня -
Переяславська рада; у Переяславі спочатку відбулася старшинська рада, а
згодом генеральна військова рада; було вирішено віддати Україну під
протекторат Росії, при збереженні основних прав і вільностей Війська
Запорозького
1654, березень - оформлення
українсько-російської міждержавної угоди; під час переговорів в
Переяславі в січні 1654 р. була досягнута усна домовленість між
гетьманською Україною та послами московського царя; у Корсуні та
Чигирині на наступних козацьких радах був вироблений письмовий
проект договору між сторонами; документ, що називався «Просительні
статті» складався з 23 статей і містив гарантії суспільно-політичного й
соціально-економічного устрою Української гетьманської держави та
положення про її зовнішню політику; у березні 1654 р. українське
посольство виїхало до Москви; у результаті переговорів проект документа
був зменшений до 11 статей і при цьому значно змінений; 21 березня 1654
р. царський уряд затвердив гетьманський документ, якій ввійшов в історію під назвою «Березневі статті», або «Статті Богдана Хмельницького»
1654 - заснування Харкова
1655 - спільні воєнні дії українських і російських військ проти поляків у Західній Україні та в Білорусії
1656 - Віленське
перемир'я між Польщею та Росією: припинення воєнних дій між Московською
державою та Річчю Посполитою; обидві держави брали на себе зобов'язання
не розпочинати переговорів про мир зі Швецією; передбачалася можливість
обрання російського царя на польський трон
1657 - смерть Б. Хмельницького
1657-1659 - гетьманування I. Виговського
1658, 6 вересня -
Гадяцький договір (Гадяцький трактат) - українсько-польська угода,
схвалена на Генеральній (Військовій) раді неподалік від м. Гадяча:
Гадяцький договір передбачав перетворення Речі Посполитої на федерацію
трьох самостійних держав - Литви, Польщі та України; Україна здобувала
назву «Велике князівство Руське» і входила до складу «єдиної і
неподільної Речі Посполитої» не як провінція, а як окрема держава (на
правах формально рівноправного суб'єкта), зберігаючи гетьманське
правління; до складу Великого князівства Руського входили Чернігівське,
Київське і Брацлавське воєводства; Берестейська унія мала бути
скасована, православні зрівнювалися в правах з католиками; спільного
короля мали обирати на загальному сеймі; законодавча влада мала належати
Національним зборам депутатів, які обиралися від усіх земель
князівства; виконавчу владу здійснював гетьман, який обирався довічно й
затверджувався королем; українська армія мала складатися з 30 тис.
реєстрових козаків і 10 тис. найманців, збройні сили України очолював
гетьман
1659, липень - розгром
московських військ під Конотопом збройними формуваннями під
керівництвом I. Виговського; дізнавшись про Гадяцький договір,
російський цар Олексій Михайлович видав грамоту
до українського народу, у якій звинуватив I. Виговського в зраді й
закликав народні маси до боротьби з гетьманом; 100-тисячне російське
військо, очолюване князем О. Трубецьким,
узяло в облогу м. Конотоп; до Конотопа підійшла армія I. Виговського та
його союзники: польське військо на чолі з С. Потоцьким і кримська орда
під керівництвом хана; 9липня 1659 р. відбулася кривава битва, у якій
російське військо було вщент розбите, загинула добірна російська
кіннота; I. Виговський не міг скористатися перемогою; проти політики
гетьмана виступила старшинська опозиція, яку очолили промосковські
полковники I. Безпалий, Т. Цецюра і В. Золотаренко; замість спроби
знайти спільну мову з опозицією, I. Виговський почав кривавий терор в
Україні
1659-1663 - гетьманування Ю. Хмельницького
1659, жовтень -
«Переяславські статті» Ю. Хмельницького; угода, підписана між Ю.
Хмельницьким і московським урядом, якою регулювалося політичне і правове
становище козацької України у складі Московської держави; російські
воєводи мали право з військами стояти в Києві, Чернігові,
Ніжині,Переяславі, Брацлаві, Умані; заборонялося обрання гетьмана без
дозволу царя, а також здійснювати зовнішньополітичні стосунки; гетьман
не мав права приймати будь-яких іноземних послів; запорожцям
заборонялося здійснювати походи на Чорне море; київський митрополит
повинен був затверджуватися московським патріархом; I. Виговський разом з
родиною повинен був бути виданим московському царю, його сподвижники не
мала права обіймати будь-які посади; «Переяславські статті» викликали
крайнє невдоволення й обурення серед широких верств населення
українського суспільства, що врешті-решт зумовило розкол України за територіальною ознакою
1660, жовтень -
Слободищенський трактат; договір, укладений гетьманом Ю. Хмельницьким з
представниками Речі Посполитої у містечку Слободищі, біля Чуднова; за
його умовами скасовувалися невигідні для Гетьманщини
«Переяславські статті» 1659 р., Гетьманщина розривала союз із
Московською державою і відновлювала свій державний зв'язок з Річчю
Посполитою на умовах Гадяцької угоди 1658 р.; проте Україна поверталася
під владу Речі Посполитої лише на автономних засадах, а не як рівний з
Польщею суб'єкт федерації; у результаті Україна фактично розділилася на
дві частини - Лівобережну Україну під протекторатом Росії, Правобережну
Україну - під протекторатом Польщі
1661 - заснування
університету у Львові; згідно зі статтями Гадяцької угоди (1658 р.) між
Україною та Річчю Посполитою польський уряд обіцяв у майбутньому
відкрити в Україні дві вищі школи - академії: одну в Києві, а другу там,
де знайдеться для неї відповідне місце; академіям було обіцяно ті самі
права університету, якими користувався Краківський університет;
єзуїтський орден у справі захисту католицизму
в Україні покладав особливі надії на свій осередок у Львові; єзуїти
розуміли можливість створення на основі братської школи у Львові
університету, тому постійно домагались перетворити свою колегію в
академію; після неодноразових клопотань король Ян П Казимир 20 січня
1661 р. підписав диплом, який надавав єзуїтській колегії у Львові
«гідність академії і титул університету» з правом викладання всіх
тодішніх університетських дисциплін, присудження вчених ступенів
бакалавра, ліценціата, магістра і доктора; університет складався з двох
відділів (факультетів) - філософського і богословського (теологічного)
1662, 31 грудня -
створення Малоросійського приказу - державної установи Російської
імперії, що керувала справами Гетьманщини; фактично цим приказом керував
сам цар; приказ було ліквідовано зі створенням Малоросійської колегії
(1722 р.)
1663 - «Чорна рада» у Ніжині, проголошення гетьманом I. Брюховецького
1663-1668 - гетьманування I. Брюховецького на Лівобережній Україні1663-1665 - гетьманування П. Тетері на Правобережній Україні 1665,жовтень -
«Московські статті»; договірні умови між московським урядом і
лівобережною козацькою старшиною на чолі з гетьманом I. Брюховецьким;
цей документ значно обмежував політичні права Гетьманщини, посилював її
військово-адміністративну залежність від Росії; у» межах Української
держави всі міста і землі переходили під владу російського царя; у них
розміщувалися російські гарнізони на чолі з воєводами гетьман
позбавлявся права вести зовнішню політику; збирання податків із
населення, крім козацтва, проводилося московськими воєводами до царської
казни
1665-1676 - гетьманування на Правобережній Україні П. Дорошенка
1667, січень -
Андрусівське перемир'я між Російською державою та Річчю Посполитою: у
складі Московської держави залишалися Лівобережна Україна, Сіверська
земля за Черніговом і Стародубом, а також Смоленськ; за Річчю Посполитою
закріплювалися Правобережна Україна Білорусія із Вітебськом, Полоцьком і
Двінськом; Андрусівське перемир'я юридично закріпило факт існування
двох Україн - Правобережної і Лівобережної; Запорожжя мало бути під
зверхністю обох держав
1668-1672 - гетьманування на Лівобережній Україні Д. Многогрішного
1669, 16 березня -
«Глухівські статті»; договір між козацькою старшиною і гетьманом Д.
Многогрішним і московським урядом, підписаний 16 березня 1669 р. у м.
Глухові; наростання національно-визвольної боротьби в Україні, політика
гетьмана Правобережної України П. Дорошенка і позиція Д. Многогрішного
примусили московський уряд скасувати умови Московських статей 1665 р. і
піти на поступки при укладанні «Глухівських статей»; за цим документом
московські воєводи залишились лише в п'ятьох містах - Києві, Переяславі,
Чернігові, Ніжині й Острі, де вони не мали права втручатись у справи
місцевої адміністрації; козацький реєстр встановлювався в розмірі 30
тис. чоловік; гетьман мав право утримувати 1 тис. чол. найманого
війська; податки збирались виключно козацькою старшиною; гетьману
заборонялось вступати в зносини з іноземними державами; значно
обмежувався перехід селян у козацтво; «Глухівські статті» в цілому були
спрямовані на обмеження державних прав України московським урядом
1672, червень - «Конотопські
статті», українсько-російський договір, укладений на основі
«Глухівських статей» із доповненнями: реєстр - 30 тис, гетьману
заборонялося вести зовніпшьополітичні стосунки без царського дозволу,
позбавляти старшину посад або карати без згоди старшинської ради;
лівобережним полкам заборонялося допомагати П. Дорошенку в його боротьбі
проти Польщі; «Конотопські статті» створили умови для посилення впливу
царського уряду в Україні
1672, жовтень -
Бучацький мирний договір, підписаний між Туреччиною і Річчю Посполитою;
після того як війська Туреччини в союзі і українськими військами
розбили на Правобережжі польську армію сторони підписали мирний договір;
за його умовами Туреччині відійшло Поділля; на Брацлавщині й Київщині
зберігалася влада гетьмана; Правобережна Україна на чолі з гетьманом П.
Дорошенком визнала свою залежність від Туреччини; Річ Посполита
відмовлялася від претензій на Правобережну Україну і зобов'язувалася
виплачувати Туреччині викуп і щорічну данину
1672-1687 - гетьманування I. Самойловича на Лівобережній Україні1674 - ї. Самойлович обраний гетьманом Лівобережної та Правобережної України, спроба I. Самойловича об'єднати Україну
1676-1681 - гетьманування Ю. Хмельницького на Правобережжі
1677-1681 - московсько-турецька війна за Правобережну Україну
1677-1678 - чигиринські походи татар і турків
1681, 13 січня - підписання Бахчисарайського мирного договору у Бахчисараї між Туреччиною, Кримським ханством
і Московською державою; за Бахчисарайським мирним договором кордон між
Туреччиною і Московською державою встановлювався по Дніпру: під
контролем Туреччини опинилися південна Київщина, Брацлавщина та Поділля,
а Росія утримувала Лівобережну Україну з Києвом, Васильковом,
Трипіллям, а також Запорожжя; територія між Дністром і Бугом 20 років
мала залишитися нейтральною та незаселеною; Бахчисарайський мирний
договір у черговий раз перерозподілив українські землі між сусідніми
державами і значно посилив позиції московського уряду в Гетьманщині, що
призвело до поступового наростання національного та соціального гніту
українського народу у Лівобережній Україні
1686, травень -
підписання «Трактату про Вічний мир» між Росією та Польщею; за мирним
договором, укладеним на основі Андрусівського перемир'я, Польща
визнавала приєднання Лівобережжя, Києва, Запорожжя до Російської
держави; Поділля залишалось під турецьким протекторатом; Південна
Київщина і Брацлавщина ставали нейтральною зоною; Північна Київщина, Волинь, Галичина відходили до Польщі; Росія і I Польща уклали антитурецький союз
1686 - підпорядкування Київської митрополії московському патріархові; ліквідація самостійності української православної церкви
1687, 25 липня - обрання гетьманом I. Мазепи,
підписання нової угоди з Москвою, яка називалася «Коломацькі статті»
(ці події відбулися и ході козацької ради на річці Коломак); в основі
«Коломацьких статей» були попередні «Глухівські статті»; статті
зберігали 30-тисячне реєстрове козацьке військо, підтверджували козацькі
права і привілеї; гетьман не мав права без дозволу царя звільняти з
посади старшину, а старшина скидати гетьмана; гетьману заборонялося
підтримувати дипломатичні відносини з іноземними державами
1687-1708 - гетьманування I. Мазепи
1695,1696 - участь українських козаків в азовських походах
1699 - Карловицький
мирний договір між Польщею і Туреччиною, заним значна частина Поділля з
Кам'янцем відійшла до Речі Посполитої, аш Московською державою залишився
Азов уряд мав керувати усіма справами в Україні; він складався з шести
осіб: три українця, три російських урядовця; цей уряд очолював О. Шаховський; першим урядовим кроком стала ревізія всього населення з метою обкладення його податками й повинностями
1734 - повернення запорозьких козаків під протекторат Росії, заснування на р. Підпільній Нової Січі
1734 - гайдамацьке
повстання на Поділлі на чолі із сотником Верланом проти
польсько-шляхетського панування; привід - вступ на Правобережжя царських
військ для підтримки короля Августа III у боротьбі за польський
престол; боротьба народних мас проти соціального і національно-релігійного
гноблення набула форми гайдамацького руху і тривала майже протягом
усього XVIII ст.; повстанці на чолі із Верланом вбивали магнатів,
шляхту, руйнували їхні маєтки, костьоли; вони оволоділи Вінницею, рядом
інших міст; повстання гайдамаків
охопило Київське, Подільське, Брацлавське і Волинське воєводства;
незабаром воно було придушене російськими і польськими військами
1735-1739 - участь українських козаків у російсько-турецькій війні
1738-1745- найбільший розмах руху опришків у Західній Україні (Північна Буковина, Прикарпаття, Закарпаття) на чолі з Олексою Довбушем; рушійні сили - безземельне і малоземельне селянство,
міська біднота; рух опришків мав антифеодальний і визвольний характер:
вони нападали на маєтки панів, купців, лихварів; у 1745 р. О. Довбуш
загинув від кулі зрадника
1750, лютий - Глухівська рада - рада козацької старшини у м. Глухові (тепер Сумська область), на якій за вказівкою російської імператриці Єлизавети Петрівни гетьманом Лівобережної України було обрано К. Розумовського;
тимчасове відновлення гетьманства було пов'язане зі складним
зовнішньополітичним становищем Російської імперії (загострення відносин з
Туреччиною і Польщею) і намаганням у зв'язку із загрозою війни залучити
на свій бік козацьку старшину
1750 - друге повстання гайдамаків на Правобережній Україні
1750-1764- правління останнього українського гетьмана К. Розумовського
1764 - указ Катерини II про скасування гетьманства
1764 - зосередження повноти влади в Україні в руках другої Малоросійської колегії (1764-1786 рр.) на чолі з П. Румянцевим
Немає коментарів:
Дописати коментар